Програма 9 клас

Курс історії України подає виклад подій, явищ і процесів, що відбувалися на українських землях упродовж «довгого» ХІХ ст., і має на меті сформувати в учнів знання та розуміння особливостей розвитку українських земель у складі Російської й Австрійської імперій, проявів модернізації та їх впливу на економічне, соціально­політичне, культурне і повсякденне життя населення України. Особливу увагу в курсі історії України приділено становленню й розвитку суспільно­політичної думки на теренах українських земель та різноманітності політичних проектів щодо подальшого розвитку українського суспільства.

Зміст курсу всесвітньої історії для 9 класу структурований за проблемно­тематичним принципом. Курс має сприяти виробленню в учнів власного ставлення до змін у житті та світогляді людей у другий період Нового часу — епоху революцій, появи нових ідеологій, становлення модерного суспільства з його соціально­політичними та соціально­економічними структурами — і підготувати до розуміння витоків ХХ ст. Матеріал курсу всесвітньої історії зосереджений на подіях, явищах, процесах, що були характерними для європейських суспільств зазначеного періоду.  Історія Західної та Центрально­Східної Європи подається відповідно до обраних проблем, а не за традиційним країнознавчим підходом.

Головними змістовими лініями цього курсу є «людина — світ уявлень та ідей», «людина — влада», «людина — суспільство», «людина — світ речей».

Більше уваги приділяється створенню навчальних ситуацій, за яких учні можуть самостійно працювати з добірками історичних джерел, шукати й аналізувати історичну інформацію, оцінювати значення, наслідки та вплив таких історичних процесів, як модернізація, формування сучасних націй, державних і політичних структур сучасного типу, революція, зростання ролі освіти і науки, головні ідейно­політичні течії епохи, порівнювати явища і тенденції історії європейських країн та України у ХІХ ст., визначати роль історичних осіб, характеризувати повсякденне життя та духовний світ людини Нового часу тощо.

Важливим є опанування учнями таких складних умінь, як визначення причин, сутності та наслідків подій, явищ і процесів на українських землях та інших країнах, їх характеристика та порівняння, й формування вмінь аргументованого висловлювання власної думки і позиції в усній та письмовій формах.

Всесвітня історія

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2	ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина європейської історії на кінець XVIII ст. Ранній Новий час, його ідеї, здобутки, виклики. Основні риси «старого порядку». ВСТУП Характеристика хронологічних меж курсу. Поняття модернізації, революції, нації, модерної держави. Характеристика джерел історії модерного часу	Учень/ учениця: •називає хронологічні межі та періодизацію історії раннього Нового часу; •пригадує і називає значущі події, явища та процеси з історії Європи та світу в XV—XVIII ст. та причетних до них історичних осіб, зіставляє їх у часі та просторі; •наводить приклади різних типів джерел з історії ранньомодерного і модерного суспільства; •називає хронологічні межі Нового часу
Розділ І. ЄВРОПА ВІД ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.
8	Велика французька революція кінця XVIII ст. Від конституційної монархії до Республіки. Від якобінської диктатури до Консульства та Імперії Наполеона. Наполеонівські війни та їх наслідки. Вплив Великої Французької революції та політики Наполеона на розвиток європейських країн. Практичне заняття. Еволюція соціально­ політичних ідей у ході революції: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Громадянського кодексу» Наполеона	Учень/ учениця: •називає хронологічні  межі та пояснює періодизацію Великої французької революції; •показує на карті перебіг наполеонівських війн; •пояснює і застосовує поняття «буржуазна революція», «праві та ліві», «болото», «якобінська диктатура»; «промислова революція», «модернізація», «громадянські права»; •наводить приклади змін у повсякденному житті європейців у першій половині ХІХ ст.;
	Промислова революція в Західній Європі та її наслідки. Причини нерівномірного розвитку різних країн. Становлення соціальної структури модерного суспільства. Становище і спосіб життя різних соціальних груп. Зміни у повсякденному житті. Практичне заняття. Як промислова революція змінила суспільство і спосіб життя різних верств населення	•характеризує  соціальну структу­ру модерного європейського су­спіль­ства першої половини ХІХ ст.,  становище і спосіб життя різних соціальних груп; •визначає причини, сутність і наслідки політичних та соціально­економічних змін у Франції з 1789 до 1815 р., промислової революції в Західній Європі та нерівномірності соціально­економічного розвитку різних країн; •висловлює судження щодо ідей європейського Просвітництва, основних положень «Декларації прав людини і громадянина» та «Громадянського кодексу» Наполеона, діяльності історичних діячів, ролі насильства в революції
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. НОВІ ІДЕОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНО­ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ в другій половині ХІХ ст.
10	Практичне заняття. Еволюція ідеї нації: від романтичного націоналізму до «Весни народів». Дж. Мадзіні. Революції 1848 — 1849 рр.: особли­вості та наслідки. Соціальні, політичні  й національні чинники у «Весні народів».	Учень/ учениця: •пояснює і застосовує поняття «Весна народів», «слов’янські будителі», «національна держава», «нація», «громадянська війна», «парламентська реформа», «чартистський рух», «робітничий рух», «соціал­демократія»; •характеризує сутність основних ідейних течій епохи (лібералізм, консерватизм, соціалізм, марксизм, націоналізм);
	Національний рух слов’янських народів у країнах Центральної, Південної та Східної Європи. Становлення національних держав. Об’єднання Італії та Німеччини. Джузеппе Гарібальді, Отто Бісмарк. Громадянська війна і Реконструкція в США. Авраам Лінкольн. Формування двопартійної системи (оглядово). Практичне заняття. Політико­ідеологічні течії ХІХ ст. та їх витоки. Лібералізм і консерватизм. Політичні зміни та  конституційні процеси в Європі. Практичне заняття. Радикалізація політичних ру­хів. Соціалістична ідея. Марксизм. «Великі» реформи 1860—1870 рр. у Росії. Олександр ІІ. Доба  Мейдзі в Японії (оглядово)	•аналізує причини появи і роль основних ідейних течій епохи в житті суспільства, становлення національних держав та їх особливості, політичні процеси в ХІХ ст., їх значення; •наводить приклади та порівнює революційний й еволюційний шлях розвитку провідних країн у ХІХ ст.; •характеризує та висловлює судження щодо поглядів і  діяльності історичних осіб; •синхронізує події, явища і процеси європейської історії та історії України; •пояснює взаємовпливи європейських та українських   політичних та соціально­економічних  процесів; •оцінює значення та наслідки революцій 1848—1849 рр., становлення національних держав у Європі в ХІХ ст.,  Громадянської війни у США, реформ у Російській імперії 1860 —1870 рр.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)
7	Науково­технічна рево­люція наприкінці ХІХ —на початку  ХХ ст. та її вплив на суспільство. Індустріалізація. Монополії. Типи (ешелони) модернізації. Особливості розвитку провідних країн на зламі ХІХ—ХХ ст. Практичне заняття. Зміни у житті і побуті в епоху науково —технічної революції. Завершення утворення колоніальних імперій та початок боротьби за переділ світу. Міжнародні відносини від франко­прусської війни до створення військово­політичних блоків. Зміни цінностей європейської цивілізації. Модерн як новий погляд на культуру і мистецтво. Практичне заняття. Нові явища в житті суспільства (обов’язкова освіта, емансипація, зародження масової культури — кінематографа)	Учень/ учениця: •показує на карті колоніальні імперії  та їх володіння, військово­політичні союзи наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.; •пояснює і застосовує поняття «науково­технічна революція»,  «індустріалізація», «монополія», «типи (ешелони) модернізації»,  «міграція», «колоніальна імперія», «військово­політичний союз», «емансипація», «модерн», «масова культура»; •аналізує і характеризує досягне­ння НТР наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., зміни в житті та світогляді людей в епоху науково­технічної революції, їх причини, прояви, наслідки, міжнародні відносини в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.; •пояснює і порівнює причи­ни відмінності в темпах модернізаційних процесів у різних регіонах, особливості розвитку провідних країн у зазначений період; •визначає  сутність змін цінностей європейської цивілізації наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.; •висловлює судження щодо змін у житті і світогляді людей наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
1	Узагальнення до курсу: «Основні  ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ ст.»	•пояснює хронологічні межі періоду; •називає і характеризує основні тенденції суспільно­політичного та економічного розвитку, цивілізаційні здобутки європейського суспільства від Великої французької революції до початку ХХ ст.; •висловлює судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. у подальшому розвитку європейської цивілізації
2	Резерв

Історія України

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2	ПОВТОРЕННЯ Ранньомодерний період історії України: основні події, постаті, тенденції розвитку. Історія України — складова європейської історії Нового часу. ВСТУП Особливості розвитку укра­їнських земель у ХІХ — на початку  ХХ ст.  Джерела з історії України ХІХ — початку ХХ ст. Особливості формування української модерної нації	Учень/ учениця: •хронологічно зіставляє процеси, що відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку ранньомодерного періоду; •показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.; порівнює їх із сучасними кордонами України; •називає особливості розвитку українських земель у ХІХ — на початку ХХ ст. та види джерел з історії України цього періоду
Розділ І. УКРАЇНСЬКІ  ЗЕМЛІ У СКЛАДІ  РОСІЙСЬКОЇЙ  АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ  наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
7	Україна в контексті міжнародних відносин початку і середини  ХІХ ст. Україна в російсько­французь-кій війні 1812 р. Адміністративно­територіальний устрій та регіональний поділ українських земель. Політика імперських урядів щодо України. Повсякденне життя. Архітектура та образотворче мистецтво. Практичне заняття. Полікультурний характер українського суспільства	Учень/ учениця: •називає час входження українських історико­географічних регіонів до складу Австрійської та Російської імперій; •показує на карті українські землі в межах цих імперій і порівнює політико­адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії та Австрійської монархії; •пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «губернія», «генерал­губернаторство», «класицизм»;
	Криза кріпосницького господарювання. Початок промислового перевороту на українських землях. Зміни в соціальній структурі суспільства. Міста. Внутрішня торгівля. Практичне заняття. Економічне становище та повсякденне життя населення підросійської та підавстрійської України	•описує становище населення і повсякденне життя українців та  іншоетнічних груп у складі Російської та Австрійської імперій; •наводить приклади гальмування кріпацтвом економічного розвитку України; початку промислового перевороту,  етнічного й конфесійного розмаїття населення; •розпізнає та описує пам’ятники архітектури й образотворчого мистецтва; •характеризує полікультурність украї­нського суспільства, соціально­економічний розвиток українських земель, реформи  Марії­Терезії та Йосифа ІІ, соціальну структуру суспільства і повсякденне життя українців під владою Росії та Австрії
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ наприкінці ХVIII — у першій половині ХІХ ст.
7	«Енеїда» Івана Котляревського. Початок українського національного руху: збирання народних пісень. Михайло Максимович. Перемишльський культурно­освітній осередок. Закарпатські та буковинські «будителі народу».	Учень/ учениця: •називає час діяльності «Руської трійці», Кирило­Мефодіївського товариства, виходу друком книжок, що започаткували українське національне відродження, а також діячів українського руху — етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори;
	Практичне заняття. Українські історичні пісні як чинник формування національної історичної пам’яті. Українське питання у програмах російських декабристів. Польське повстання 1830 р. і Правобережна Україна. «Руська трійця». Маркіян Шашкевич. Тарас Шевченко, його «Кобзар». Кирило­Мефодіївське братство. Микола Костомаров. Революція1848 —1849 рр. Національний рух у західноукраїнських землях. Головна руська рада 1848 р. Практичне заняття. Українське «національне відродження» в контексті європейської історії середини ХІХ ст.	•пояснює і застосовує поняття: «історична пам’ять», «українське національне відродження», «національна ідея», «перший — академічний (науковий) — етап національного відродження»; •описує  перебіг національного руху в західноукраїнських землях під час революції 1848 —1849 рр. в Австрійській імперії; •наводить приклади впливу на Україну російського та польського суспільних рухів, утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі в програмних документах Кирило­Мефодіївського товариства; •характеризує зміст і значення «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Малоросійських пісень...» М. Максимовича, програмні засади та діяльність Кирило­Мефодіївського товариства, роль «Кобзаря» Т. Шевченка у становленні української національної ідентичності; •визначає причини, сутність та наслідки першого етапу націо­нального відродження на землях підросійської та підавстрійської України, національного руху на західноукраїнських землях під час революцій 1848 —1849 рр. в Австрійській імперії; •порівнює процеси національного відродження в українських землях та  в європейських країнах;
		•висловлює судження щодо діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Максимовича, М. Шашкевича, Я. Головацького, П. Куліша, М. Костомарова, І. Срезневського
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ в середині ХІХ — на початку ХХ ст.
7	Селянська реформа в Австрійській (1848 р.) та в Російській  (1861 р.) імперіях. Капіталізація та ринкові відносини в аграрному секторі. Столипінська аграрна реформа. Особливості модернізації економіки в українських землях у складі Російської та Австро­Угорської імперій. Розвиток промис­ловості. Транспортне сполучення Торгівля. Трудова еміграція. Зміни в соціальній структурі су­спільства. Українські землі в міжнародних відносинах та геополітичних планах європейських держав. Практичне заняття. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя	Учень/ учениця: •називає роки ліквідації кріпацтва на українських землях, Столипінської аграрної реформи, спорудження перших залізниць, створення перших монополій; •поянює основні тенденції модернізації українського суспільства, причини трудової міграції українців; •наводить прізвища відомих українських та іноземних підприємців; •пояснює і застосовує поняття: «буржуазія», «робітництво», «інтелігенція», «трудова еміграція», «монополія», «меценат»; •описує суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців, зокрема становище робітництва та селян; •визначає причини, сутність та наслідки  селянських реформ 1848 та 1861 рр. та Столипінської аграрної реформи;
	Українські підприємці­благодій-ники. Родини Симиренків, Терещенків та Харитоненків	•характеризує соціальні та економічні зрушення в українських землях, зокрема розвиток промисловості; міжнародної й міської торгівлі (ринки, ярмарки), зміни в соціальному складі населення України; сутність «українського питання» у міждержавних відносинах європейських держав; •висловлює судження щодо діяльності українських підприємців­благодійників; •наводить приклади регіональної спеціалізації промисловості, обезземелення селян після селянських реформ, доброчинної діяльності підприємців та купців у містах, розширення сфери застосування найманої праці, зростання кількості найманого робітництва, змін у транспортному сполученні
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІV. НАЦІОНАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ РУХИ у другій половині ХІХ — на початку  ХХ ст.
9	Польське повстання 1863 р. і «хлопоманство». Громадський рух. Діяльність Київської та інших громад. Володимир Антонович. Реакція імперської влади Росії на розвиток українського руху. Народовці. Москвофіли.Товариство «Просвіта»	Учень/ учениця: •називає час створення Київської громади; роки ухвалення Валуєвського циркуляра та Емського указу і створення перших українських політичних партій та діячів українського руху;
	Політика «нової ери». Наукове товариство імені Т.Г. Шевченка. Український соціалізм: Михайло Драгоманов і галицькі радикали. Іван Франко. Братство тарасівців. Зародження партійного життя в Галичині. Українське представництво в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті. Партійний рух у Наддніпрянській Україні. Марксистські ідеї в Україні. Політизація українського руху в умовах Російської революції 1905 —1907 рр. Українська громада в Державній думі. Михайло Грушевський. Практичне заняття. Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю	•пояснює і застосовує поняття: «москвофільство», «громадівський рух», «народовці», «Просвіта», «космополітизм», «лібералізм», «соціалізм», «консерватизм», «марксизм», «політичні партії», «другий — культурницький (українофільський) — етап національного відродження», «третій — політичний — етап національного відродження»; •наводить приклади впливу модерних європейських ідеологій на суспільно­політичні погляди українських громадських та політичних діячів, діяльності Старої громади і галицьких народовців, розгортання масового українського національного руху та діяльності перших політичних партій у Галичині й Наддніпрянській Україні, піднесення українського національного руху в умовах Російської революції 1905— 1907 рр.; •аналізує і характеризує політику російської влади в українському питанні; •характеризує основні погляди та напрями діяльності представників різних політичних рухів на території України; •діяльність Південно­Західного відділу Російського географічного товариства; діяльність Братства тарасівців та перших політичних партій, української громади в Державній думі Росії;
		•визначає причини, сутність та наслідки другого і третього етапів національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, «новоерівської» політики народовців, ухвалення російським царатом Валуєвського циркуляра й Емського указу; •висловлює судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ V. ОСВІТА, НАУКА, МИСТЕЦЬКА КУЛЬТУРА Й ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ в середині ХІХ — на початку ХХ ст.
7	Вплив процесів модернізації на суспільне життя. Нова система освіти. Університети як основні центри розвитку науки. Видатні вчені. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Практичне заняття. Українські культурні та наукові діячі  й українська національна ідея. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація та модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові. Масова забудова міст.	Учень/ учениця: •називає роки та міста заснування університетів, типи навчальних закладів, діячів науки і культури; •пояснює і застосовує поняття: «емансипація», «фемінізм», «романтизм», «реалізм», «український стиль», «стиль модерн»; •розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; •наводить приклади досягнень науки та культури, живопису й архітектури різного стилю, навчальних закладів різних форм та типів;
	Практичне заняття. Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України	•характеризує зміни в повсякденному житті населення та  світовідчутті людини, пов’язані з модернізацією, у міській і сільській забудові, досягнення в природничих, точних та гуманітарних науках, медицині, в становленні українського професійного театру; •визначає причини, сутність та наслідки модернізаційних процесів у суспільному житті у загально­європейському контексті; •висловлює судження щодо діяльності І. Пулюя, І. Мечникова, М. Лисенка, Ф. Вовка, О. Потебні, М. Садовського, М. Пимоненка, С. Васильківського
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
1	Історія рідного краю
1	Узагальнення до курсу: «Україна у ХІХ — на початку ХХ ст.: суспільні зміни та нові ідеї»	Учень/ учениця: •називає і характеризує основні тенденції розвитку українського суспільства у ХІХ — на початку ХХ ст., особливості модернізаційних процесів; •порівнює економічні, соціальні й полі­тичні процеси в українських землях та в країнах Європи; •оцінює роль «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку  України
1	Резерв