Прогама 7 клас

Курс історії для 7 класу є логічним продовженням історії стародавнього світу, новим етапом розвитку ключових та предметних компетентностей учнів згідно з їх віковими можливостями. Це перший систематичний курс вітчизняної історії, мета якого — показати особливості розвитку українських земель даного історичного періоду, зокрема процеси становлення і розбудови Київської та Галицько­Волинської держав, Кримського ханства, політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав, особливості соціально­економічного становища та структури середньовічного суспільства на території України, здобутки української культури в ІХ—ХV ст.

Зміст курсу всесвітньої історії структурований за проблемно­тематичним принципом і має на меті формування в семикласників цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду Середніх віків (V—ХV ст.) на прикладі середньовічних цивілізацій — Християнської, арабо­мусульманської, традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу. Особлива увага спрямована на формування уявлень та знань про еволюцію політичних структур середньовічної Європи, зародження європейського парламентаризму, становлення європейського права, діалог культур. Розуміння цивілізаційної значущості внеску Середньовіччя у світову духовну спадщину допоможе учням зрозуміти суть і своєрідність епохи, витоки європейських інтеграційних процесів.

Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина — природа», «людина — світ уявлень та ідей», «людина — світ речей», «людина — влада», «людина — суспільство».

До семикласників висуваються складніші, порівняно із 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачено, що навчання історії у 7 класі дасть змогу учням зрозуміти причини, особливості та наслідки основних історичних подій, явищ і процесів вітчизняної, європейської та світової історії в епоху Середньовіччя, характеризувати досягнення і взаємовплив народів і цивілізацій цієї доби, міграції повсякденне життя і світосприйняття середньовічної людини, порівнювати середньовічні держави і суспільства, діяльність історичних осіб. Особливого значення набуває робота з історичним картами, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення різниці між такими елементами змісту, як подія, явище, процес.

Всесвітня історія

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2	ПОВТОРЕННЯ     Цивілізаційна спадщина  стародавнього світу. ВСТУП Середньовіччя як епоха розвитку людства. Хронологічні межі й періодизація, джерела вивчення історії Середньовіччя	Учень/ учениця: •пригадує і називає основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; •називає хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; •пояснює і застосовує  поняття: «Середні віки», «цивілізація», «варвари»; •називає види джерел з історії Середньовіччя
Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ
5	Велике переселення народів. Зв’язок людини і природи у Середньовіччі та рух населення. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Імперія Карла Великого та її поділ. Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам. Культура Візантії. Вплив природно­ географічних умов Аравії на спосіб життя її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу.	Учень/ учениця: •називає час Великого переселення народів, існування та підне­сення Франкського королівства, Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату, життя Мухаммада, виникнення ісламу, дати падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії, Верденського договору, початку ісламського літочислення, загибелі Візантійської імперії; •пояснює і застосовує поняття: «Велике переселення народів», «міграція», «варварське королівство», «Халіфат», «арабський світ», «іслам», «Коран»;
	Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперії на європейську історію	•показує  на карті напрямки Великого переселення народів, території «варварських» королівств, Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату в різні періоди Середньовіччя; •наводить приклади взаємодії людини і природи у Середні віки, рухів народонаселення, досягнень франкської, візантійської та арабської культур; •характеризує Франкську та Візантійську імперії, Арабський Халіфат, повсякденне життя і світосприйняття населення цих держав, взаємовплив імперій і культур, діяльність видатних діячів; •розкриває значення ісламу для арабської і світової культури та історії; •визначає причини, сутність і наслід­ки Великого переселення народів; •висловлює судження щодо діячів раннього Середньовіччя; •оцінює внесок Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату в світову духовну спадщину
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІІ.СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
5	Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Роль християнської церкви в становленні середньовічного суспільства. Практичне заняття. Рицарські традиції. Замки. Життя селян.      Виникнення міст,  їх забудова і мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни. Ремесло та цехи. Торгівля й гільдії. Міська культура. Городянин — людина нового типу. Практичне заняття. Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки. Житло, одяг, сім’я	Учень/ учениця: •називає основні стани середньовічного суспільства; характерні риси цехового ремесла; •показує  на карті центри ремесла і торгівлі, основні торговельні шляхи Середньовіччя; •пояснює і застосовує поняття: «стани», «феод», «цех», «гільдія», «лихварство», «міська комуна»; •описує середньовічне місто, феодальний замок, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; •наводить приклади успішної боротьби городян із сеньйорами, технічних досягнень; •характеризує структуру середньовічного суспільства, роль християнської церкви у житті суспільства середньовічної доби,  особливості повсякденного життя і світосприйняття різних верств населення; •визначає причини, сутність і наслідки  формування нової структури суспільства, виникнення міст
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х—ХV ст.
7	Практичне заняття. Походи вікінгів та нормандські завоювання. Вільгельм Завойовник. Хрестові походи. Взаємовідносини європейського та східного світів. Середньовічні держави: від роздробленості до станово­представницьких монархій. Станово­представницькі органи у європейських країнах. Англія та Франція у ХІІ —ХV ст. Генріх ІІ Плантагенет, Філіпп ІV Красивий. Столітня війна. Подвиг Жанни Д’Арк. Практичне заняття. Велика хартія вольностей. Оттон І. Закріплення територіальної роздроб­леності Священної Римської імперії та Італії. Фрідріх ІІ. Мусульманська Іспанія та­ Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелла, Фердинанд	Учень/ учениця: •називає хронологічні межі походів вікінгів, Хрестових походів, нормандського завоювання Англії, посилення королівської влади за Генріха ІІ Плантагенета в Англії, Філіппа ІV Красивого у Франції, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції; •показує на карті території зазна­чених країн у різні періоди Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, основні події Столітньої війни, перебіг Реконкісти; •пояснює і застосовує поняття:  «вікінги», «Хрестові походи», «парламент», «станова монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла»; •наводить приклади взаємовпливу держав і народів під час походів вікінгів, Хрестових походів; •описує  походи вікінгів, Хрестові походи, життя мешканців Європи у мирний та воєнний час, подвиг Жанни Д’Арк; •характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, основні історичні події в європейських країнах у Х—ХV ст.;
		•визначає особливості європейських станово­представницьких органів; •порівнює історичний шлях Англії, Франції, Італії, Німеччини в добу Середньовіччя; •визначає  основні  напрями  діяльності зазначених історичних діячів; •висловлює судження щодо значення походів вікінгів, Хрестових походів,  виникнення парламентів
Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
4	Середньовічні школи та університети. Початок наукових досліджень. Винаходи. Книгодрукування. Вплив церкви на середньовічне суспільство. Раннє Відродження і гуманізм. Практичне заняття. Християнські храми у житті середньовічних європейців	Учень/ учениця: •називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження, дати винайдення книгодрукування, церковного розколу; •показує на карті університетські центри, територію поширення православ’я і католицизму, місцезнаходження найвідоміших пам’яток культури; •пояснює і застосовує поняття: «університет», «єретик», «інквізиція», «Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль»; •описує навчання у школах  та університетах, романський і готичний храми, пам’ятки європейської культури;
		•наводить приклади визначних здо­бутків середньовічної культури; •характеризує вплив церкви на середньовічне суспільство, боротьбу церкви з єретиками, внесок Р. Бекона, Й. Гутенберга, П. Абеляра, Данте, Петрарки, С. Боттічеллі, Донателло у світову культуру; •порівнює романський і готичний храми, середньовічну і сучасну освіту; •висловлює судження щодо причин і наслідків появи та розвитку гуманістичних ідей
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
4	Польське королівство. Казимир ІІІ. Угорське королівство. Іштван І. Ян Гус і гуситські війни. Новгородська боярська рес­публіка. Александр Невський. Утворення та зміцнення Московської держави. Дмитрій Донськой. Правління Івана ІІІ. Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій	Учень/ учениця: •називає хронологічні межі посилення Угорщини, Польщі, об’єднання земель Північно­Східної Русі навколо Москви, правління Івана ІІІ, гуситських війн; дати Невської битви, Льодового побоїща, Куликовської битви; •показує на карті території зазначених країн у різні часи Середньовіччя, напрямки походів монголів, перебіг гуситських війн, місця головних битв; •пояснює та застосовує поняття: «гусити», «гуситські війни»,«віче», «Новгородська боярська республіка», «баскак», «ярлик», «Боярська дума», «Судебник»;
		•описує пам’ятки культури і побут Польщі, Угорщини, Чехії та Московської держави; •характеризує розвиток Польського й Угорського королівств, Московської держави, Новгородської республіки; •порівнює Новгородську республіку та Московську державу; •визначає причини, хід, наслідки гуситських війн; •аналізує основні напрями діяльності відомих діячів того часу; •оцінює внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та Східної Європи у світову духовну спадщину
Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД
2	Середньовічне суспіль­ст­во Індії та Китаю (оглядово). Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ	Учень/ учениця: •називає дату утворення Османської імперії, основні стани індійського і китайського суспільств; •показує на карті території Індії, Китаю, Османської імперії в різні періоди Середньовіччя, напрямки завойовницьких походів Османської імперії; •пояснює і застосовує поня­ття: «варни», «санскрит», «турки­османи», «султан», «яничар»; •описує пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя;
		•наводить приклади досягнень культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя, взаємообміну східної й європейської спільнот; •характеризує діяльність Мехмеда ІІ; •оцінює внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову духовну спадщину
1	Тематичне оцінювання
1	Узагальнення до курсу: «Внесок цивілізацій Середньовіччя в історію людства та становлення сучасної Європи»	Учень/ учениця: •визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики середньовічної доби; •висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації
1	Резерв

Історія України

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2	ПОВТОРЕННЯ Історія України — складова європейської історії. ВСТУП Особливості розвитку українських земель у ІХ—ХV ст. Джерела з історії України  доби Середньовіччя	Учень/ учениця: •пригадує і називає основ­ні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; •називає хронологічні межі та періодизацію історії України у Середньовіччі; •пояснює і застосовує поняття: «середні віки», «Київська Русь»; •називає види джерел з історії  України середньовічної доби
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ  КИЇВСЬКОЇ РУСІ
4	Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів. Вплив природно­географічних умов на гос­подарство та спосіб життя східних слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Літописні легенди про зародження Київської Русі. Правління Аскольда. Князювання Олега, його походи проти Візантії. Князювання Ігоря та Ольги. Зовнішньополітичні заходи кня­гині Ольги. Практичне заняття. Князь Святослав та його походи	Учень/ учениця: •називає роки правління перших князів, слов’янські племінні союзи на  території України та їхніх сусідів, версії походження назви «Русь»; •показує на карті території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VІІІ—ІХ ст., територію  Київської Русі  за князювання Олега і Святослава, напрямки походів київських князів; •описує заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян; •пояснює і застосовує поняття: «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «імпе­рія», «полюддя», «данина»;
		•наводить приклади впливу природно­географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; •характеризує відносини схід­них слов’ян із сусідами, їхнє суспільне життя за переддержавної доби, роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян та роль перших князів у становленні держави Київська Русь; •розповідає на основі літописних джерел про виникнення Києва; •визначає сутність та наслідки внутрішньої і зовнішньої політики перших князів; •висловлює ставлення до діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.
5	Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Київська Русь Ярослава Мудрого. Міжнародні зв’язки. Розбудова Києва. Архітектура та монумен­тальний живопис. Писемність та освіта. Митрополит Іларіон.  Перші книжки.	Учень/ учениця: •називає роки правління князів, рік запровадження християнства як державної релігії, основні групи населення Київської Русі; •показує територію Київської Русі за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; •описує Київ часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та візуальні джерела;
	Суспільство. Влада князя. «Руська правда». Місто та село. Сільське господарство, ремесла і торгівля. Практичне заняття.  Християнська релігія і церква в житті давньо­руського суспільства	•пояснює і застосовує поняття: «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті»,«мозаїка», «верстви», «бояри», «церковно­слов’янська мова»,  «книжкові мініатюри»; •розпізнає та описує пам’ятки монументального живопису й архітектури; •наводить приклади найдавніших пам’яток писемності, поширення освіти, відносин Київської Русі з європейськими державами; •порівнює внутрішню і зовнішню  політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого; •визначає причини, сутність та наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави; •характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської Русі, повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства й торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі; •порівнює політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; •висловлює ставлення до діяльності Володимира Великого та Ярослава Мудрого
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.
5	Правління   Ярославичів. Половці. Любецький з’їзд князів.Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого Роздробленість Київської Русі. Київське, Переяславськ та Чернігівське князівства в середині XII — першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально­економічне життя. Архітектура та образо­творче мистецтво. Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл. Практичне заняття. Літописи та твори давньо­руської літератури «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім» як  історичні джерела	Учень/ учениця: •називає роки правління князів цієї доби, дату Любецького з’їзду князів, князівства часів роздробленості Київської Русі — території України; •показує на карті території князівств часів роздробленості  Київської Русі та території розсе­лення половців; •пояснює і застосовує поняття «князівський з’їзд», «вотчина», «віче»; •розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури; •наводить приклади піднесення Київської Русі за правління Володимира Мономаха, зв’язку між географічним положенням князівств та їх історичним розвитком, полікультурного характеру давньоруського суспільства і культурних досягнень; •характеризує становище Київської Русі за правління наступників Ярослава, особливості політичного та соціально­економічного життя князівств часів роздробленості, відносини половців із Руссю, літописи і твори літератури як історичні джерела;
		•визначає причини, сутність та наслідки князівських усобиць, половецьких набігів, Любецького з’їзду князів, роздробленості Київської Русі; •висловлює ставлення до діяльності Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО­ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
5	Об’єднання Галицького і Волинського князівств. Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на землі південно­західної Русі. Михайло Чернігівський та його загибель у Золотій Орді. Українські землі та  Золота Орда. Князь Данило Романович, його внутрішня політика. Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича. Правління Юрія І Львовича та останні галицько­волинські князі.	Учень/ учениця: •називає роки правління найвидатніших галицько­волинських князів, монгольської навали на землі південно­західної Русі; •показує на карті територію держави за Романа Мсти­славовича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів; •пояснює і застосовує поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус»; •описує подорож у Золоту Орду та ко­ронацію Данила Романовича; •розпізнає та описує пам’ятки образо­творчого мистецтва й архітектури;
	Розвиток освіти, літописання. Архітектура та образо­творче мистецтво. Зміни в суспільному житті Галичини й Волині	•наводить приклади героїчного опору монгольським завойовникам, змін у соціальній структурі суспільств Галичини й Волині, культурних досягнень; •характеризує заходи правителів із династії Романовичів задля збереження могутності Галицько­Волинської держави, особливості монгольського панування  на українських землях; •визначає сутність та наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої та внутрішньої політики галицько­волинських правителів; •порівнює особливості та тенденції розвитку українського суспільства за княжої доби з європейськими  країнами; •висловлює ставлення до діяльності Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV—ХV ст.)
5	Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. та українські землі. Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.	Учень/ учениця: •називає час входження українських земель до складу різних держав та утворення Кримсько­го ханства, його підпорядкування Османській імперії;
	Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Освіта. Юрій з Дрогобича. Архітектура та образотворче мистецтво. Практичне заняття. Повсякденне життя та взаємовідносини населення України  в  XIV—XV ст.	•розповідає про князів литовської династії Гедиміновичів,  причетних до історії українських земель та про основні верстви суспільства Галичини, Волині й Київщини у ХV ст.; •показує на карті українські землі у складі різних держав, територію Кримського ханства; •пояснює і застосовує поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир»,  «гетьман», «господар», «хан»,  «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»; •розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; •наводить приклади полікуль­турності українського суспільства, діяльності литовських князів у розбудові українських удільних князівств; •розповідає про особливості розвитку міст та магдебурзького права в українських землях та про культурні досягнення; •характеризує суспільно­політичне ста­новище українських земель у складі різних держав та побут різних етнічних груп, роль суспільних верств і станових груп у житті тогочасного суспільства, ступінь розвитку господарства й торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства;
		•визначає причини, сутність та наслідки Кревської унії, встановлення залежності Кримського ханства від Османської імперії; •висловлює ставлення до діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі­Гірея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича
1	Історія рідного краю
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
1	Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину»	Учень/ учениця: •пояснює хронологічні межі серед­ньовічного періоду історії України та його особливості; •називає і характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства у ІХ—ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину; •порівнює процеси та явища європейської та української історії доби Середньовіччя; •висловлює судження щодо ролі та значення  середньовічних держав на території України для подальшого розвитку українського суспільства
1	Резерв