Прогама 5 клас

5 клас

К

урс історії у 5 класі має пропедевтичний  характер, що визначає принципи відбору змісту та стилістичні особливості його подачі. П’ятикласники уперше ознайомлюються з навчальним предметом «Історія», тому головними завданнями курсу є:

•формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження;

•розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення.

Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10 — 11 років,  автори програми пропонують сформувати в учнів первинні знання та уявлення про розвиток історії як науки і як живу пам’ять про життя людей у минулому, про що саме та про кого пишуть історики. Передбачається ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів, — як письмовими, так і речовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичне середовище. Оскільки курс історії у 5 класі не передбачає систематичного викладу інформації про минуле, то історичні факти неминуче подаються фрагментарно. Відбір запропонованих подій, явищ, історичних персонажів тощо автори намагалися збалансувати як з погляду представлення регіональної історії, так і враховуючи багатоаспектність соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення.

Відповідно курс складається з трьох розділів, які дають змогу учням послідовно опанувати відповідну інформацію та початкові предметні уміння, що становлять основу подальшої історичної освіти школярів. Програмою передбачено практичні заняття, метою яких є показати не лише можливості різноманітних історичних джерел у формуванні історичного знання, а й наближення історії як науки до учнів, її локального виміру, вироблення відповідального ставлення до минулого та різних форм його збереження. Деякі з рекомендованих практичних занять можуть бути проведені у формі екскурсій до музеїв, архівів, історичних пам’яток. На відміну від інших курсів, зважаючи на вікові особливості учнів, програмою передбачено лише один урок узагальнення — до всього курсу.

Для виконання зазначених завдань у програмі як приклади подано окремі факти, явища та персоналії, тому їхній перелік не є ­вичерпним. Він має стати орієнтиром для авторів підручників, завдання яких — відобразити зміст програми у всій її повноті, розробити цікавий, доступний для підлітків текст  та відповідний методичний апарат, що передбачає розвивальну діяльність та компетентнісний підхід до навчання.

Серед державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів увагу зосереджено на формуванні в учнів первинних уявлень про сутність та особливості історичного знання, позитивного ставлення до історії як предмета, здобуття п’ятикласниками вмінь осмисленого читання й опрацювання текстів на історичну тематику, ключових та предметних компетентностей на рівні, що відповідає основним віковим можливостям учнів.

Історія України (Вступ до історії)

К­ть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ
10	Істоpiя як наука. Українські вчені­історики. Історія і час. Історична карта. Писемні джерела. Архіви. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор. Речові історичні джерела. Музеї. Географічні назви в істо­ричній науці. Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево. Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле		Учень/ учениця: •креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати; спів­відносить рік зі століттям; •розрізняє умовні позначки на історичній карті; знаходить на карті територію України, її столицю; •розповідає про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів; про діяльність українських істо­риків (два­три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево; •коментує текст підручника під час читання і складає запитання до нього; •пояснює, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії, що таке історичні джерела та які вони бувають; •добирає інформацію про минуле з сімейних фотографій; •наводить приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи;
			•висловлює судження щодо ви­вче­ння історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки  у збереженні пам’яті про минуле
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ
11	Люди в історії: історичні діячі, групи людей і народи. Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя. Житло і побут давніх мешканців України. Київські князі. Запровадже­ння християнства. Українське козацтво у бит­­вах і походах. Українське село і місто у ХVІІІ ст. Відкриття Харківського університету та його вплив на українську культуру. Українська  революція 1917—1920 рр. Україна в роки Другої світової (1939—1945) та Великої Вітчизняної (1941—1945) воєн. Проголошення незалежно­сті України. Практичне заняття. Про що і про кого розповідає історія рідного краю		Учень/ учениця: •установлює хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносить подію, історичне явище і століття; •знаходить на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; •розповідає про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи; •виокремлює в тексті головне й другорядне, складає простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; •складає запитання щодо перебігу історичної події; •пояснює,  про що і про кого розповідає історія як наука; •зіставляє окремі події з історії родини й рідного краю та України; •висловлює власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ.  Що історичні пам’ятки розповідають про минуле
8	Храми та ікони. Софійський собор і Києво­Печерська лавра. Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова. Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець­Подільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци. Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві. Площа Ринок у Львові. Парки і сади. «Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле. Практичне заняття. Моя уявна подорож історичними місцями України		Учень/ учениця: •установлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток; •показує на карті місце­знаходження цих пам’яток; •називає, розпізнає та описує пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи; •пояснює історичні поняття на основі тексту підручника та застосовує їх під час виконання пізнавальних завдань; •складає план розповіді про пам’ятку і розповідає за планом, уживаючи історичні поняття і терміни; •наводить приклади пам’яток свого краю та описує їх; •висловлює власне ставлення до цих пам’яток і необхідності їх збереження
1	Тематичне оцінювання
1	Узагальнення  до курсу: «Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого України»		Учень/ учениця: •пояснює, що таке історія і що є предметом вивчення історії як науки; •висловлює судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян, історичної науки, музеїв, архівів у збереженні минулого
2	Резерв