Програма 8 клас

Курс історії України для 8 класу присвячений подіям, явищам та процесам, що відбувалися на теренах українських земель у XVI—XVIII ст. Метою вивчення історії України цього періоду є формування знань і розуміння учнями  процесів ускладнення суспільно­політичного життя ранньомодерного суспільства на територіях України, що перебували на той час у складі різних держав. Витоки козацтва та його розвиток як окремого стану українського суспільства, боротьба за свої права й участь козаків у суспільних, політичних та культурних процесах зазначеного періоду є головним акцентом курсу. Висвітлення процесів Реформації та Контрреформації на території України, особливостей українського бароко, Ренесансу і Просвітництва, утворення та становлення козацької держави Гетьманщини, взаємовідносини між українським суспільством і владою держав, які володіли українськими землями в різні періоди, має відбуватися в контексті із загальноєвропейськими процесами.

Курс всесвітньої історії для 8 класу побудований за проблемно­тематичним принципом і має на меті показати важливість та цивілізаційну значущість ранньомодерного періоду європейської історії. Витоки, суть та наслідки Великих географічних відкриттів, суспільно­політичних і культурних рухів, європейського абсолютизму та кризи аграрно­ремісничої цивілізації в Захід­ній та Центральній Європі подаються як загальноєвропейські події, явища і процеси, що мали конкретний прояв у історії тих чи інших країн.

Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина — простір», «людина — світ уявлень та ідей», «людина — людина», «людина — влада», «людина — суспільство».

Мета вивчення історії у 8 класі — не лише надати системні знання про соціально­економічні, політичні, культурно­духовні явища і процеси ранньомодерної доби в Європі та на території України, а й поглибити формування предметних та ключових компетентностей. До учнів 8 класу висуваються складніші, порівняно із 7 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачається, що опрацювання змісту підготує їх до сприйняття різних поглядів на історичні факти, додадуть розуміння різниці між фактом та його тлумаченням, сформують навички аналізу різноманітних історичних джерел (наприклад, під час виконання практичних робіт). Особливого значення набувають уроки узагальнення, які мають допомогти учням співвідносити явища та тенденції історії європейських країн та України, сформувати цілісне уявлення про період від кінця XV —
до кінця XVIII ст. і власне ставлення до змін у житті та світогляді людей, діяльності історичних діячів епохи.

Всесвітня історія

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2	ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина Середньовіччя. Ключові поняття історії Середніх віків. Світ напередодні Нового  часу. ВСТУП Хронологічні межі й періодизація Нового часу. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення. Історичні джерела з історії Нового часу	Учень/ учениця: •згадує і пояснює основні поняття, пов’язані з періодом Середньовіччя; •харак­теризує цивілізаційну спадщину Середньовіччя; •згадує та визначає особливості світу напередодні Нового часу; •називає хронологічні межі та періодизацію Нового часу; •показує на карті європейські країни; •пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній Новий час»; •називає історичні джерела з історії Нового часу
Розділ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
3	Причини Великих географічних відкриттів XV— XVI ст. Подорожі та відкриття європейців. Доколумбові цивілізації Америки. Розширення європейської цивілізації на Схід і Захід. Формування перших колоніальних імперій. Зустріч цивілізацій.	Учень/ учениця: •називає час Великих географічних відкриттів, дату відкриття Америки X. Колумбом, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки; •встановлює  хронологічну послiдовнiсть подій; •показує на карті напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи, основні географічні відкриття;
	Практичне заняття. Соціально­культурні наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства. Зміна поглядів на світ	•використовує карту як джерело інформації для характеристики історичних подій та явищ; •пояснює і застосовує поняття: «Великі географічні відкриття», «колонія», «колоніальна імперія»; «зустріч цивілізацій» «міграції»; •описує подорожі європейців, доколумбові цивілізації Америки, життя і побут людини раннього Нового часу; •обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю та наслідками Великих географічних відкриттів; •оцінює значення і наслідки Великих географічних відкриттів в історії людства
Розділ ІІ. СОЦІАЛЬНО­ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СПОСІБ ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ У РАННЬОМОДЕРНУ ДОБУ
3	Соціально­економічний вплив відкриття Нового Світу. «Революція цін». Початок кризи аграрно­ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Торгівельний капітал.  Практичне заняття. Повсякденне життя в країнах Західної Європи. Становище жінок і дітей	Учень/ учениця: •називає характерні риси матеріального світу людини раннього Нового часу; •пояснює та застосовує поняття «аграрно­реміснича цивілі­за­ція», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія»,«найманий робітник»; «революція цін», «обгородження»; •описує нові способи господарювання, життя людей, становище жінок і дітей у ранньо­модерну добу; •характеризує початок кризи аграрно­ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі;
		•порівнює життя людей, технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу; •висловлює судження щодо характеру і значення змін у соціально­економічному житті людини раннього Нового часу
1	Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. НОВІ ІДЕЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ
6	Криза релігійної свідомості, поширення ідей гуманізму. Ренесанс і Бароко: зміна погляду на людину і світ. Пошук нових способів пізнання світу. Народження нової європей­ської науки.  Практичне заняття. Леонардо да Вінчі — титан епохи Відродження. Реформація та Контрреформація, їх вплив на європейське суспільство. М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін, І. Лойола. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбургський релігійний мир 1555 р. Практичне заняття. Світ очима католика, православного, протестанта.	Учень/ учениця: •називає хронологічні межі епохи Високого Відродження, бароко, Реформації, релігійних війн у Франції, представників культури Ренесансу та Бароко та їхні твори; •показує на карті найвизначніші куль­тур­ні центри Європи ранньо­модерної доби, основні західно­європейські держави, регіони поширення католицької й протестантських церков; •пояснює і застосовує поняття: «Ренесанс», «гуманізм», «бароко», «Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «кальвінізм», «орден єзуїтів», «релігійні війни»; •описує найвизначніші пам’ятки культури, перебіг подій Рефор­мації та релігійних воєн у Європі; •визначає характерні риси культури та мистецтва епохи Високого Відродження і бароко, реформаційних учень, Контрреформації;
	Нове у способі життя, ціннісних орієнтирах та нормах в епоху. Відродження та Реформації	•порівнює мистецтво бароко, Високого Відродження та Середньовіччя; •характеризує діяльність видатних діячів  ХVІ —ХVІІ ст., причини та сутність Реформації, контрреформаційні заходи католицької церкви, вплив ідей гуманізму та становлення європейської науки, процесів Реформації та Контрреформації на політичний, соціальний та культурний розвиток європейських країн; •висловлює судження щодо гуманістичних цінностей Нового часу та їх впливу на подальший розвиток європейського суспільства
1	Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ ІV. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК  ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ у ХVІ — першій половині ХVІІІ ст.
9	Особливості абсолютизму в різних країнах Європи. Протекціонізм і меркантилізм. Кардинал Рішельє. Національно­визвольна війна у Нідерландах. Народження республіки. В. Оранський. Практичне заняття. «Величний вік» Людовіка XIV — зразок абсолютної монархії. Англія: від абсолютної — до парламентської монархії. Єлизавета І. Англійська революція.	Учень/ учениця: •називає хронологічні межі Тридцятилітньої війни, національно­визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції XVII ст., риси абсолютизму в різних країнах Європи; •описує двір «Короля­Сонця», життя різних верств населення у мирний і військовий час, зміни в повсякденному житті населення країн; •показує на карті перебіг національно­визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни;
	Практичне заняття. Становлення європейського парламентаризму. Біль про права. Особливості шляхетської демократії у Польщі. Тридцятилітня війна та Вестфальський мир, їх вплив на Європу. Московське царство. Іван IV Грозний. Початок правління династії Романових.  Петро І. Російська імперія	•пояснює і застосовує поняття: «абсолютизм», «протекціонізм»;  «мер­кантилізм», «буржуазна революція», «національно­визвольна війна»,«Утрехтська унія», «Криваве законодавство», «протекторат», «шляхта», «фільварок», «опричнина», «церковний розкол», «самодержавство»; •характеризує діяльність історичних діячів; •визначає та пояснює на прикладах характерні риси національно­визвольної війни у Нідерландах, Англійської революції, абсолютизму у Франції, результати реформ Петра І; •розкриває особливості внутрішньої й зовнішньої політики вказаних держав; •аналізує причини, характер та значення національно­визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни, Англійської революції XVII ст.; •порівнює монархії Франції, Англії, Іспанії та Росії; •висловлює судження щодо напрямів економічного, політичного та духовного розвитку вказаних країн у ХVІ—ХVІІ ст.
1	Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ V. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ХVІІІ ст.
5	Початок промислового перевороту. Вплив промислового перевороту на життя різних верств населення. Практичне заняття. Погляди французьких просвітників на державу, суспільний устрій та церкву. Ідеї освіченого абсолютизму в політиці європейських монархів Фрідріх ІІ. Марія­Терезія. Йосип ІІ. Катерина II. Англійські колонії в Північній Америці. Основні події Війни за незалежність. Утворення США. Практичне заняття. Декларація незалежності, Конституція США — втілення ідей Просвітництва	Учень/ учениця: •називає хронологічні межі промислового перевороту, доби Просвітництва, дати утворення англійських колоній у Північній Америці, правління Фрідріха ІІ; Марії­Терезії, Йосифа ІІ, Катерини II, дати війни за незалежність, прийняття «Декларації незалежності»;  •показує на карті основні промислові центри Англії, напрями зовнішньої політики Пруссії, Австрії, напрями зовнішньої політики та територіальні зміни Російської імперії у XVIII ст.; •пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот»,«освічений абсолютизм», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм», «технічний прогрес», «метрополія», «конституція», «федерація»; •описує  зміни у повсякденному житті протягом ХVІІІ ст.; •характеризує технічний прогрес, міграційні процеси, особливості демократичного устрою США, нові цінності в житті суспільства; •характеризує діяльність видатних історичних діячів; •визначає характерні риси промислового перевороту, освіченого абсолютизму,Просвітництва,   класицизму, політики Англії щодо колоній,«Декларації незалежності» та Конституції США;
		•аналізує та порівнює погляди просвітників, розвиток євро­пейських держав у XVІІІ ст.; •висловлює судження щодо значення доби Просвітництва, класицизму в історії людства, наслідків реформ, революцій
1	Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ VІ. ТРАДИЦІЙНІ СУСПІЛЬСТВА СХОДУ (оглядово)
1 1	Османська імперія. Китай. Японія. Індія.  Особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу як традиційних суспільств. Релігійні та культурні цінності народів Сходу. Узагальнення до курсу: «Значення Раннього Нового часу для розвитку європейської цивілізації»	Учень/ учениця: •показує на карті території Османської імперії, Персії, Японії, Китаю, Індії; •визначає основні здобутки культури народів Сходу; •характеризує особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу як традиційних суспільств; •висловлює судження щодо особливостей розвитку цивілізацій Сходу; •визначає і характеризує процеси переходу від традиційного (аграрного) до  індустріального суспільства, основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики ранньо­модерної доби; •висловлює судження щодо ролі й значення Нового часу в розвитку європейської цивілізації
1	Резерв

Історія України

К­сть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2	ПОВТОРЕННЯ Середньовічна спадщина України. Основні події і постаті. ВСТУП Територія розселеня українського етносу. Українські землі у складі різних держав. Особливості ранньо­модерної доби в історії України	Учень/ учениця: •пригадує і називає основні події та видатних діячів в історії України в IX—XV ст.; •показує на карті територіальні зміни, що відбувалися на україн­ських землях у IX—XV ст.; •характеризує особливості розвитку України і світу напе­редодні Раннього Нового часу; •називає хронологічні межі та періодизацію історії України в Ранній Новий час; •пояснює та застосовує поняття «Ранній Новий час»; •характеризує історичні джерела з історії України Раннього Нового часу
Розділ І. СОЦІАЛЬНО­ЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ в ХVІ — першій половині ХVІІ ст.
8	Люблінська унія 1569 р.Суспільно­політичні зміни. Василь­Костянтин Острозький. Магнати і шляхта. Міста і міщани. Фільварки і селяни Православні братства. Шкільництво (Острозька академія, братські школи,  єзуїтські колегії). Пересо­пницьке Євангеліє. Книговидання. Діяльність  Івана Федорова у Львові та Острозі.	Учень/ учениця: •називає дати Люблінської унії, утворення греко­католицької церкви, виходу друком перших книжок, заснування Києво­Могилянської академії, імена найвідоміших діячів культури та церкви; •показує на карті територіальні зміни, які відбулися на українських землях унаслідок Люблінської унії, польські воє­водства на українських землях та їх центри;
	Церковні собори в Бересті 1596 р. Утворення Греко­Католицької Церкви. Іпатій Потій. Практичне заняття. Полемічна література —дзеркало духовного життя та ідейних шукань українських просвітителів наприкінці ХVІ — у першій половині ХVІІ ст. Легалізація православної церкви. Митрополит Петро Могила, його реформи. Утворення Києво­Могилянської академії. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво. Практичне заняття. Українське суспільство ХVІ — першої половини ХVІІ ст.: соціально­економічне становище та повсякденне життя	•пояснює і застосовує поняття: «фільварок», «церковні братства», «полемічна література», «греко­католицька церква», «слов’яно­греко­латинська школа», «колегія», «академія», «гравюра»; •розповідає про перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян, навчання у братських школах; •наводить приклади поширення реформаційних і контрреформаційних ідей в українському суспільстві, впливу гуманізму та ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску навчальних закладів у розвиток освіти, діяльності православних братств; •характеризує особливості суспільно­політичного та еконо­мічного життя в українських зем­лях, соціальну структуру українського сус­пільства, особ­ливості розвитку та досягнення культури; •визначає причини, сутність та нас­лідки Люблінської унії 1569 р., Берестейської церковної унії 1596 р.; •порівнює перебіг процесів Реформації і Контрреформації  в європейських країнах та в українських землях; •висловлює судження щодо діяльності В.­К. Острозького, Г. Смотрицького, П. Могили, І. Потія
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО в ХVІ — першій половині ХVІІ ст.
	Виникнення та становлення козацького стану. Перші Запорозькі Січі. Дмитро Вишневецький. Військово­політична організація козацтва. Реєстрове козацтво. Козацтво в боротьбі за свої права. Суходільні та морські походи козаків. Петро Конашевич­Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна Практичне заняття. Побут, військово­політична організація та військове мистецтво українського козацтва	Учень/ учениця: •називає дати першої згадки про козаків у писемних джерелах, утворення першої Запорозької Січі, козацьких повстань, Хотинської війни, а також імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90­х рр. ХVІ ст. та другої чверті ХVІІ ст.; •показує на карті територію запорозьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90­х рр. ХVІ ст. і другої чверті ХVІІ ст.; •пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення»; •описує побут, військове мистецтво, традиції та звичаї козаків, морські походи на турецькі володіння; •наводить приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків;  •характеризує  військово­політичну організацію козацтва, участь  у Хотинській війні; •розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;
		•визначає причини, сутність та наслідки виникнення українсько­го козацтва, «доби героїчних походів», козацьких повстань другої чверті ХVІІ ст.; •висловлює судження щодо діяльності Д. Вишневецького, П. Конашевича­Сагайдачного, К. Косинського, С. Наливайка
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО­ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.
7	Початок Національновизволь­ ної війни. Богдан  Хмельницький. Переможні битви 1648 р. Розгортання Національно­визвольної війни 1649 —1653 рр. Молдавські походи. Гетьманщина наприкінці 1653 р. Утворення козацької держави — Війська Запорозького. Політичний та адміністративно­територіальний устрій. Зовнішня політика. Соціально­економічне життя.     Практичне заняття. Історичні джерела про Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин. Військо Запорозьке і Московське царство.	Учень/ учениця: •називає дати основних битв Національно­визвольної війни, укладення українсько­російського договору 1654 р.; •показує на карті напрямки походів українського війська у 1648 —1657 рр., місця основних битв, територію козацької держави — Війська Запорозького та її сусідів; •пояснює і застосовує поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «Гетьманщина», «гетьман»,  «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня»; •висловлює судження щодо діяльності  Б.  Хмельницького; •описує перебіг подій в Переяславі 1654 р., роль Богдана Хмельницького в розбудові Гетьманщини;
	Українсько­російський договір 1654 р. Переяславська рада. Воєнно­політичні події 1654 — 1657рр. Практичне заняття. Богдан Хмельницький як людина та історичний діяч	•наводить приклади змін в адміністративно­територіальному устрої та соціально­економічному становищі українських земель після утворення   козацької  держави; взаємовідносин Війська Запорозького з державами­сусідами; •визначає причини, сутність та наслідки Національно­визвольної війни українського народу, українсько­російського договору 1654 р.; •характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні національно­визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів, роль гетьмана й особливості здійснення влади в козацькій державі; •порівнює причини, перебіг та наслідки Національно­визвольної війни українського народу з європейськими революціями у Нідерландах та Англії наприкінці XVI — у XVII ст.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ ІV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50­х рр. ХVІІ — на початку ХVІІІ ст.
8	Початок Руїни. Іван Виговський. Гадяцька угода.  Андрусівська угода. Правобережна Гетьманщина.  Петро Дорошенко. Турецький протекторат. Чигиринські походи. Лівобережна Гетьманщина: політика гетьманів. Іван Самойлович. Козацькі полки Слобожанщини. Чортомлицька Січ. Іван Сірко. Практичне заняття. Між конфліктом та спробами єдності: українське суспільство другої половини ХVІІ ст. Внутрішня та зовнішня політика Івана Мазепи. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток освіти. Україна в подіях Північної війни. Пилип Орлик. Практичне заняття. Українські історичні пісні, думи та козацькі літописи ХVІІ—ХVІІІ ст. як історичні джерела	Учень/ учениця: •називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Польщею і Московією, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини; діячів культури, причини заселення Слобідської України; •показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Росії, Османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини і Слобідської  України; •пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»; «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»; •розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; •наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури;
		•характеризує особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, основні положення Конституції Пилипа Орлика; адміністративно­політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини; роль Запорозької Січі в історії  України другої половини ХVІІ ст., особливості розвитку та досягнення культури; •визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького і Андрусівського договорів, «Вічного миру», Бахчисарай­ського миру, українсько­шведського договору; •висловлює судження щодо діяль­ності І. Виговського, Ю. Хмельницького, І. Брюховецького, П. Дорошенка, І. Самойловича, І. Сірка, І. Мазепи, П. Орлика
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у 20—90­х рр. ХVІІІ ст.
8	Полікультурний  характер українського суспільства. Церковна еліта, козацька старшина, рядові козаки, селяни Гетьманщини. Шляхта й міщани Речі Посполитої. Освіта в Речі Посполитій та Російській імперії. Г. Сковорода. Архітектура та образотворче мистецтво. Останні гетьмани:  Данило  Апостол, Кирило Розумовський.  Остаточна ліквідація гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Нова (Підпільненська) Січ.Остаточна  ліквідація  Січі.Петро Калнишевський. Практичне заняття. Російсько­турецькі війни кінця  XVIII століття та їх вплив на Україну. Ліквідація Кримського ханства Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Поділи Речі Посполитої та українські землі.	Учень/ учениця: •називає дати остаточної ліквідації гетьманства і Запорозької Січі, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; останніх гетьманів і роки їх правління, ватажків гайдамацького й опришківського рухів, діячів культури та церкви; •показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, ліквідації коза­цького адміністративно­територіального устрою в Лівобережній Україні, Слобожанщині, на території Вольностей Війська Запорозького; •пояснює і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланки», «Коліївщина», «Малоросійська колегія»; •описує адміністративно­територіальний устрій запорозьких земель та їхнє господарське освоєння; •розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; •характеризує соціально­політичне й економічне становище українських територій, внесок Києво­Могилянської академії в освіту та науку; особливості розвитку та досягнення культури; зміни соціального стану основних верств населення;
	Практичне заняття. Гайдамаки в історичних  джерелах та літературних творах: героїзація руху в народній свідомості	•наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державництва України, розвитку освіти та науки; •визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом гетьманського уряду та Запорозької Січі, розгортання гайдамацького руху на Правобережжі; •висловлює судження щодо діяльності  П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського,  П. Калнишевського, Г. Сковороди, С. Яворського, Ф. Прокоповича
1	Історія рідного краю
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
1	Узагальнення до курсу: «Україна у ХVІ — ХVІІІ ст. Здобутки та втрати козацької доби»	Учень/ учениця: •називає хронологічні межі та періодизацію Раннього Нового часу; •дає характеристику історичних діячів, які були причетні до значущих подій, явищ і процесів в історії України XVІ—XVIII ст.; •порівнює їх з основними процесами та тенденціями розвитку європейських країн; •характеризує особливість ко­зацької доби та оцінює  роль козацтва в історії України
1	Резерв